Костел святого Михайла та монастир ордену отців бернардинів розташований в Ізяcлаві на Хмельниччині. Його було закладено на початку 17 століття. Він є однією з найдавніших будівель містечка.

Автором проекту монастирського комплексу вважають Якуба Мадлайна. Донині збереглися створені в той час західний фасад будівлі монастиря з аттиком і типовими фронтонами. Корпус монастиря являє собою єдиний із костелом архітектурний ансамбль. Це двоповерхова споруда площею  67 на 37 метрів. На східному фасаді  створено ризаліт – у ньому містилася монастирська їдальня. Входи до колишнього монастиря є з півдня, сходу і заходу, вони ведуть через тамбури з фронтонами.

Костел можна побачити практично з будь-якої точки, адже комплекс стоїть на високому лівому березі річки Горинь. Ця пам’ятка будівництва епохи бароко упродовж кількох століть була римо-католицькою святинею. За радянських часів приміщення обителі було перебудовано під в’язницю суворого режиму. Цю функцію споруда виконує й досі, тому огляд території неможливий. 

Монастир постраждав під час Визвольної війни у 1648 році, але пізніше був відновлений та перебудований під керівництвом архітектора Паоло Фонтани. 

Стараннями Павла Карла Санґушка у 1727 році почалося відродження монастиря, яке тривало в кілька етапів. За час другої реконструкції у 1759–1775 роках відбувся поточний ремонт монастиря. Нави і покої отримали розмаїте мистецьке опорядження. 1763 року до роботи над храмовими вівтарями був залучений різьбяр з Аннополя Ян Пуш. Проте впоратися із замовленнями він не встиг через смерть. 

Між 1797–1815 роками це була головна резиденція Руської провінції непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії бернардинів. Після радянської окупації в будівлях монастиря розташувалися Шепетівський будинок примусових робіт та Особливий відділ ЧК-ГПУ.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року комплекс пам’яток («костел бернардинів, келії, мури з брамою та баштами») було узято під охорону держави. Костел святого Михайла та монастир бернардинів занесли до Державного реєстру національного культурного надбання, а 23 вересня 2008 року внесли до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Джерело: https://vsim.ua/allnews